Прийнято державний бюджет на 2020 рік

14 листопада Верховна Рада схвалила у проєкт Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в другому читанні та в цілому.

Доходи держбюджету на 2020 рік передбачено у сумі 1 093,7 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119,0 млрд гривень.

Видатки держбюджету на 2020 рік  передбачено у сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052,2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127,9 млрд гривень.

Законом встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року — 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

  • дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1779 гривень,
  • з 1 липня – 1859 гривень, з 1 грудня – 1921 гривня;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року – 2218 гривень,
  • з 1 липня – 2318 гривень, з 1 грудня – 2395 гривень;
  • працездатних осіб: з 1 січня 2020 року – 2102 гривні, з 1 липня – 2197 гривень, з 1 грудня – 2270 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія): з 1 січня 2020 року – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривень, з 1 грудня – 1769 гривень.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року зросте до 4723 гривень на місяць.

В Держбюджеті визначено такі пріоритети: оборона та безпека, соціальний захист, охорона здоров’я, освіта, розвиток інфраструктури.

Голову УКРЕКСІМБАНКУ Олександра Гриценка затримало СБУ

Гриценко був затриманий співробітниками Служби безпеки України за дорученням Генпрокуратури України у межах кримінального провадження за підозрою у сприянні легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом високопосадовцями часів Януковича. За даними СБУ, зловживаючи своїм службовим становищем, Гриценко вивів з-під арешту майно одного з медіа-холдингів.

Правоохоронці не конкретизують, про який саме медіа-холдинг йдеться, однак відомо, що у справі про злочинне угрупування Януковича та легалізацію незаконних доходів фігурує «Український медіа холдинг». За даними слідства, купівлю холдингу олігархом Сергієм Курченком у бізнесмена Бориса Ложкіна фінансував,  зокрема, й «Укрексімбанк». Коштами держбанку заволоділи під виглядом кредитів на 160 мільйонів доларів та використали для оплати угоди.

Затримання відбувалась виключно в межах чинного законодавства. На даний час затриманий поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Справу веде Генеральна прокуратура України.

ДБР направило в ГПУ підозру та подання про зняття недоторканості з Порошенка

Слідчі центрального апарату Державного бюро розслідувань скерували до Генеральної прокуратури проєкт повідомлення про підозру п’ятому президенту України Петру Порошенкові.

У проєкті підозри йдеться про ч. 3 ст. 109 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Перша стаття – це публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до таких дій, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням ЗМІ.

Друга стаття – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Росія повернула Україні захоплені кораблі

21 листопада в Гаазі відбудуться перші слухання арбітражного трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів.

Захоплені Росією у листопаді 2018 року українські військові катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу» прямують в Одесу.

Про це заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль повідомила у соціальній мережі Facebook.

«Поки «Нікополь», «Бердянськ» і «Яни Капу» прямують додому в Одесу, команда Міністерства закордонних справ прямує в Гаагу, де вже в четвер відбудуться перші слухання арбітражного трибуналу у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права», — написала вона.

Крім того, вона додала, що українська сторона збирається «довести всьому світу і арбітражному трибуналу, що прохід 25 листопада 2018 року був мирним і законним, а дії Російської Федерації, в тому числі щодо кримінального переслідування наших моряків, є порушенням норм міжнародного права».

РАДА ПРИЙНЯЛА ЗАКОН ПРО ІМПІЧМЕНТ

Верховна Рада прийняла у цілому законопроект президента Володимира Зеленського про імпічмент.

За дане рішення проголосували 245 народних депутатів, з яких 244 — із фракції “Слуга народу” і один позафракційний. Всі інші фракції не голосували за даний законопроект в цілому.

Після того, як законопроект було ухвалено в цілому яке закон, у сесійній залі зчинився галас. Проти його ухвалення з порушенням регламенту протестували всі фракції, крім “Слуги народу”. Тому голова Верховної Ради України Дмитро Разумков оголосив перерву і закликав лідерів фракцій до себе на нараду.
29 серпня у Верховній Раді був зареєстрований як невідкладний проект закону № 1012 «Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)». Ініціатором є президент Володимир Зеленський. У ньому передбачається можливість усунення президента з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

ВЕРХОВНА РАДА ЗНЯЛА ДЕПУТАТСЬКУ НЕДОТОРКАННІСТЬ

Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому законопроект про скасування недоторканності народних депутатів.

Рішення зустріли тривалими оплесками.

Підтримали документ фракції «Слуги народу» (252 нардепи, повний склад), «Європейська солідарність» (підтримали 24, 3 утримались), «Батьківщина» (23, повний склад), «За майбутнє» (22, повний склад), «Голос» (19, повний склад), позафракційні (33 – за, 1 утримався).

За зняття недоторканності не голосувала фракція «Опозиційної платформи – За життя».

Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року.

Законопроект № 7203 був внесений ще під час роботи 8 скликання Верховної Ради.

Разумков у коментарі журналістам похвалився, що «Слуга народу», як і обіцяла, підтримала зняття недоторканності у повному складі. Він також додав, що підстав оскаржувати це рішення не бачить.

Джерело: Українська Правда

Визначено профільні комітети нової Верховної Ради

15 серпня підготовча депутатська група народних депутатів визначила перелік із 23-х профільних комітетів Верховної Ради дев’ятого скликання та їхні назви.

Узгоджено створити такі комітети:

  • Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітет з питань бюджету, Комітет з питань економічного розвитку;
  • Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітет з питань молоді та спорту, Комітет з питань освіти, науки та інновацій;
  • Комітет з питань правової політики, Комітет з питань антикорупційної політики, Комітет з питань правоохоронної діяльності;
  • Комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях, деокупації Криму, прав національних меншин, міжнаціональних відносин;
  • Комітет з питань цифрової трансформації, Комітет з питань аграрної та земельної політики, Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Комітет з питань транспорту та інфраструктури;
  • Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального розвитку, містобудування та житлової політики;
  • Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки;
  • Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та страхування, Комітет з питань екологічної політики та природокористування, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав людини;
  • Комітет з питань свободи слова, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці, Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Варто зазначити, урочисте засідання та перше пленарне засідання українського парламенту нового скликання відбудеться 29 серпня 2019 року.

Президент затвердив склад Комісії з питань правової реформи

Президент України Володимир Зеленський схвалив Указ № 584/2019, яким затвердив положення про Комісію з питань правової реформи і її персональний склад.

Комісія, зокрема, забезпечує розроблення та внесення Президентові узгоджених пропозицій з питань вдосконалення правової системи України, готує та узагальнює пропозиції стосовно змін до Конституції України, законодавства про організацію судової влади, здійснення правосуддя та статус суддів, законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства, а також стосовно розвитку юридичної освіти, реформування органів правопорядку.

Окрім того, Комісія напрацьовує правові засади щодо створення умов для реінтеграції в єдиний конституційний простір України тимчасово окупованих територій та населення, що на них проживає.

Склад Комісії формується з числа фахівців у галузі права, у тому числі провідних вчених, представників міжнародних організацій та всеукраїнських громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав людини і основоположних свобод.

Визначено, що співголовами Комісії є заступник Керівника Офісу Президента України, співголова Комісії Руслан Рябошапка і професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Михайло Буроменський (за згодою). Членами Комісії запропоновано стати 84 особам. 25 представникам міжнародних організацій пропонують роль консультантів.

У складі Комісії з числа її членів утворюються робочі групи з питань: підготовки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України; розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя; розвитку кримінального права; реформування кримінальної юстиції; розвитку юридичної освіти і реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Результати виборів були офіційно опубліковані

Газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр» опублікували список народних депутатів, обраних у загальнодержавному багатомандатному окрузі та одномандатних округах на позачергових виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року.

Про це повідомляється на сайтах видань. Список містить імена всіх нардепів, обраних за партійними списками, а також 198 зі 199 «мажоритарників» із зазначенням короткої довідки про них та номера округу, в якому їх було обрано.

«Список народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, друкується на підставі договору з ЦВК та згідно з наданими нею оригіналами», — зазначає видання «Голос України».

3 серпня Центральна виборча комісія встановила офіційні результати позачергових парламентських виборів у загальнодержавному багатомандатному окрузі.

За матеріалами УНІАН. Інфографіка — Українська Правда.

ВСУ скасував повторне жеребкування партій

Верховний суд України задовольнив апеляцію Центральної виборчої комісії та скасував рішення Шостого апеляційного суду, який зобов’язував провести повторне жеребкування партій.

Про це у своєму Facebook повідомила секретар ЦВК Наталія Бернацька. Водночас ані на сайті Верховного суду, ані на його сторінці соцмережі Facebook поки що немає рішення у справі про повторне жеребкування номерів партій.

Cуд раніше зобов’язав Центральну виборчу комісію провести пережеребкування партій. Відповідний позов подала «Аграрна партія України». Приводом для цього стало те, що партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі присвоїли 22-й номер у бюлетені без жеребкування. Центрвиборчком подав апеляцію на рішення адмінсуду щодо повторного жеребкування.

Такі дії загрожували зриву або переносу виборів, оскільки ЦВК могла не встигнути надрукувати нові бюлетені.