РАДА ПРИЙНЯЛА ЗАКОН ПРО ІМПІЧМЕНТ

Верховна Рада прийняла у цілому законопроект президента Володимира Зеленського про імпічмент.

За дане рішення проголосували 245 народних депутатів, з яких 244 — із фракції “Слуга народу” і один позафракційний. Всі інші фракції не голосували за даний законопроект в цілому.

Після того, як законопроект було ухвалено в цілому яке закон, у сесійній залі зчинився галас. Проти його ухвалення з порушенням регламенту протестували всі фракції, крім “Слуги народу”. Тому голова Верховної Ради України Дмитро Разумков оголосив перерву і закликав лідерів фракцій до себе на нараду.
29 серпня у Верховній Раді був зареєстрований як невідкладний проект закону № 1012 «Про особливу процедуру усунення президента України з поста (імпічмент)». Ініціатором є президент Володимир Зеленський. У ньому передбачається можливість усунення президента з поста в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

ВЕРХОВНА РАДА ЗНЯЛА ДЕПУТАТСЬКУ НЕДОТОРКАННІСТЬ

Верховна Рада підтримала у другому читанні і в цілому законопроект про скасування недоторканності народних депутатів.

Рішення зустріли тривалими оплесками.

Підтримали документ фракції «Слуги народу» (252 нардепи, повний склад), «Європейська солідарність» (підтримали 24, 3 утримались), «Батьківщина» (23, повний склад), «За майбутнє» (22, повний склад), «Голос» (19, повний склад), позафракційні (33 – за, 1 утримався).

За зняття недоторканності не голосувала фракція «Опозиційної платформи – За життя».

Закон прибрав з 80 статті Конституції два абзаци про те, що депутатам гарантується недоторканність і без згоди Верховної Ради їх не можна притягнути до кримінальної відповідальності.

Недоторканність буде скасована з 1 січня 2020 року.

Законопроект № 7203 був внесений ще під час роботи 8 скликання Верховної Ради.

Разумков у коментарі журналістам похвалився, що «Слуга народу», як і обіцяла, підтримала зняття недоторканності у повному складі. Він також додав, що підстав оскаржувати це рішення не бачить.

Джерело: Українська Правда

Визначено профільні комітети нової Верховної Ради

15 серпня підготовча депутатська група народних депутатів визначила перелік із 23-х профільних комітетів Верховної Ради дев’ятого скликання та їхні назви.

Узгоджено створити такі комітети:

  • Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітет з питань бюджету, Комітет з питань економічного розвитку;
  • Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, Комітет з питань молоді та спорту, Комітет з питань освіти, науки та інновацій;
  • Комітет з питань правової політики, Комітет з питань антикорупційної політики, Комітет з питань правоохоронної діяльності;
  • Комітет з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій в Донецькій і Луганській областях, деокупації Криму, прав національних меншин, міжнаціональних відносин;
  • Комітет з питань цифрової трансформації, Комітет з питань аграрної та земельної політики, Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Комітет з питань транспорту та інфраструктури;
  • Комітет з питань державного будівництва, місцевого самоврядування, регіонального розвитку, містобудування та житлової політики;
  • Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки;
  • Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та страхування, Комітет з питань екологічної політики та природокористування, Комітет з питань соціальної політики та захисту прав людини;
  • Комітет з питань свободи слова, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці, Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Варто зазначити, урочисте засідання та перше пленарне засідання українського парламенту нового скликання відбудеться 29 серпня 2019 року.

Президент затвердив склад Комісії з питань правової реформи

Президент України Володимир Зеленський схвалив Указ № 584/2019, яким затвердив положення про Комісію з питань правової реформи і її персональний склад.

Комісія, зокрема, забезпечує розроблення та внесення Президентові узгоджених пропозицій з питань вдосконалення правової системи України, готує та узагальнює пропозиції стосовно змін до Конституції України, законодавства про організацію судової влади, здійснення правосуддя та статус суддів, законодавства про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального законодавства, а також стосовно розвитку юридичної освіти, реформування органів правопорядку.

Окрім того, Комісія напрацьовує правові засади щодо створення умов для реінтеграції в єдиний конституційний простір України тимчасово окупованих територій та населення, що на них проживає.

Склад Комісії формується з числа фахівців у галузі права, у тому числі провідних вчених, представників міжнародних організацій та всеукраїнських громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на захист прав людини і основоположних свобод.

Визначено, що співголовами Комісії є заступник Керівника Офісу Президента України, співголова Комісії Руслан Рябошапка і професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Михайло Буроменський (за згодою). Членами Комісії запропоновано стати 84 особам. 25 представникам міжнародних організацій пропонують роль консультантів.

У складі Комісії з числа її членів утворюються робочі групи з питань: підготовки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України; розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя; розвитку кримінального права; реформування кримінальної юстиції; розвитку юридичної освіти і реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Результати виборів були офіційно опубліковані

Газети «Голос України» та «Урядовий кур’єр» опублікували список народних депутатів, обраних у загальнодержавному багатомандатному окрузі та одномандатних округах на позачергових виборах до Верховної Ради 21 липня 2019 року.

Про це повідомляється на сайтах видань. Список містить імена всіх нардепів, обраних за партійними списками, а також 198 зі 199 «мажоритарників» із зазначенням короткої довідки про них та номера округу, в якому їх було обрано.

«Список народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, друкується на підставі договору з ЦВК та згідно з наданими нею оригіналами», — зазначає видання «Голос України».

3 серпня Центральна виборча комісія встановила офіційні результати позачергових парламентських виборів у загальнодержавному багатомандатному окрузі.

За матеріалами УНІАН. Інфографіка — Українська Правда.

ВСУ скасував повторне жеребкування партій

Верховний суд України задовольнив апеляцію Центральної виборчої комісії та скасував рішення Шостого апеляційного суду, який зобов’язував провести повторне жеребкування партій.

Про це у своєму Facebook повідомила секретар ЦВК Наталія Бернацька. Водночас ані на сайті Верховного суду, ані на його сторінці соцмережі Facebook поки що немає рішення у справі про повторне жеребкування номерів партій.

Cуд раніше зобов’язав Центральну виборчу комісію провести пережеребкування партій. Відповідний позов подала «Аграрна партія України». Приводом для цього стало те, що партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі присвоїли 22-й номер у бюлетені без жеребкування. Центрвиборчком подав апеляцію на рішення адмінсуду щодо повторного жеребкування.

Такі дії загрожували зриву або переносу виборів, оскільки ЦВК могла не встигнути надрукувати нові бюлетені.

КСУ визнав указ президента Зеленського про розпуск Ради конституційним

Конституційний суд України визнав конституційним указ президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради.

Таке рішення було прийняте 20 червня під час пленарного засідання Великої палати КСУ. За визнання указу президента України Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради конституційним проголосували 11 суддів Конституційного суду України, проти – п’ятеро суддів. Всього на засіданні були присутні 16 суддів.

21 травня Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень ВР і призначення позачергових виборів на 21 липня. 24 травня представники «Народного фронту» внесли до Конституційного суду подання, яким просили визнати неконституційним цей указ. 11 червня Велика палата Конституційного суду почала слухання у справі за поданням депутатів. У суді виступив Зеленський, який висловив сподівання, що Конституційний суд ухвалить рішення, за яке «не буде соромно». Також суд заслухав аргументи представника президента і народних депутатів. Після цього Велика палата Конституційного суду перейшла до закритої частини пленарних слухань у справі.

78% українців готові взяти участь у виборах

Якби вибори до Верховної Ради відбулися цієї неділі, участь у голосуванні взяли б понад 78% українців. Про це свідчать презентовані на прес-конференції в Києві результати опитування, проведеного 13-19 червня центром “Соціальний моніторинг” та Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка.

За словами голови правління інституту ім. Яременка Ольги Балакірєвої, на запитання «Якби вибори до Верховної Ради відбулися цієї неділі, чи брали б ви участь у голосуванні?» схвально відповіли 78,5% населення (скоріше так — 36%, точно так — 42,4%), не братимуть участь у голосуванні 15,6% (точно ні — 9,2%, скоріше ні — 6,4%). Ще 5,9% респондентів зазначили, що їм важко відповісти на це запитання.

За оцінками соціологів, прогнозований рівень участі населення в голосуванні на виборах до Верховної Ради — 50-60% (середня оцінка — 55%). Опитування з 13 по 19 червня проводили центр “Соціальний моніторинг” та Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка серед населення України віком від 18 років. Загалом у дослідженні взяли участь 3013 респондентів. Стандартна похибка — 1,8%.

Зареєстровано 461 кандидат у депутати та список однієї партії

Центральна виборча комісія вже зареєструвала 461 кандидата у народні депутати для участі в позачергових виборах до Верховної Ради, призначених на 21 липня.

Як повідомила прес-служба ЦВК за результатами засідання комісії, сьогодні зареєстровано 100 кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах. Серед них балотуються у порядку самовисування – 97, висунуто політичними партіями – 3. Також ЦВК скасувала реєстрацію одного з кандидатів-самовисуванців за його заявою.

Таким чином, станом на 17 червня в одномандатних виборчих округах зареєстровано 461 кандидата у народні депутати, в тому числі: які балотуються у порядку самовисування – 414, висунутих політичними партіями – 47.

Також ЦВК зареєструвала 164 кандидати у народні депутати, що включено до виборчого списку політичної партії «Громадянська позиція», у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

ЦВК встановила ліміт для виборчих фондів партій та кандидатів-мажоритарників. Зокрема, політичні партії можуть витратити на позачергові вибори до Верховної Ради не більш ніж 375 млн 570 тис. гривень, а кандидати в депутати на мажоритарних округах — не більш як 16 млн 692 тис. гривень.

Джерело: УНІАН

ЦВК спростило процедуру зміни місця голосування

Дострокові вибори до Верховної Ради відбудуться 21 липня 2019 року. Центральна виборча комісія спростила процедуру голосування не за місцем реєстрації. Вже на цих парламентських виборах українці зможуть змінити місце голосування, подавши лише заяву і паспорт.

Про зміни до постанови від 2012 року щодо тимчасової зміни місця голосування виборця ЦВК повідомила на засіданні 29 травня.

Там зазначили, що тепер не потрібно подавати документи, які підтверджують необхідність зміни місця голосування.

Що треба зробити, аби проголосувати не за місцем реєстрації:

  1. До 15 липня треба прийти в Держреєстр виборців у тому місті, де плануєте голосувати.
  2. З собою треба взяти паспорт.
  3. На місці написати заяву з проханням тимчасово змінити місце голосування.
  4. Тоді вам нададуть посвідчення про тимчасову зміну місця голосування, з яким (а також з паспортом) треба буде прийти голосувати 21 липня.

Джерело: 24 канал